• Cougar

    Політехнічний ліцей

  • Lions

    Політехнічний ліцей

  • Snowalker

    Політехнічний ліцей

  • Howling

    Політехнічний ліцей

  • Sunbathing

    Політехнічний ліцей

Середа, 17.10.2018, 00:22
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Новини Педпреси
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

2. Класифікація спечених твердих сплавів, їх властивості і маркування.

2. Класифікація спечених твердих сплавів, їх властивості і маркування.

Урок №2

«Класифікація спечених твердих сплавів, їх властивості і маркування»

1.Сучасні тверді сплави

Сучасні тверді сплави досить численні і налічують більше 100 різних марок. Проте, не дивлячись на цю різноманітність, всі тверді сплави можна розділити на певні групи і види, що характеризуються конкретними ознаками.

2.Спечені тверді сплави прийнято класифікувати за призначенням, складом та способом отримання.

2.1.За призначенням вони поділяються на три групи:

1. Інструментальні сплави, що застосовуються при обробці металів різанням, тиском, при бурінні гірських порід.

2. Конструкційні сплави, що використовуються для виготовлення зносостійких деталей машин та механізмів.

3. Жароміцні та жаростійкі сплави, що працюють в екстремальних умовах - жароміцні застосовують для виготовлення деталей парових і газових турбін, авіаційних, суднових і залізничних газотурбінних двигунів, в енергетичному машинобудуванні тощо, жаростійкі виготовлення камер згоряння, жарових труб, соплових лопаток газових турбін, форсажних камер та ін.

2.2.За складом тверді сплави діляться на чотири основні групи (залежно від складу твердої тугоплавкої складової):

1. Сплави WC–Co (деякі марки цих сплавів можуть містити добавки інших карбідів – ванадію, танталу, ніобію і хрому). Це найбільш розповсюджена група, сплави якої розрізняються вмістом кобальту (3–30% мас) і розміром карбідних зерен, наприклад ВК8, ВК15, ВК25 і т. ін. За рахунок високої твердості і низької міцності сплави ВК застосовуються для обробки різанням чавуну та неметалевих матеріалів.

2. Сплави WC–TiC–Co, розрізняються вмістом карбіду титану і кобальту (Т15К6, Т30К4 і т. ін.). Застосовуються в умовах помірних ударних навантажень.

3. Сплави WC–TiC–TaC(NbC)–Co є найбільш міцними і пластичними за рахунок великої кількості кобальту, проте найменш тверді. Сплави ТТК (наприклад, ТТ7К12) застосовуються для оснастки штампового інструменту, який працює в умовах ударних навантажень.

Тверді сплави мають високі твердість - 87...92HRA і теплостійкість (800...1100°С). Властивості сплавів визначаються головним чином вмістом кобальту. Його збільшення призводить до підвищення міцності, але твердість і зносостійкість при цьому знижуються

4. Безвольфрамові тверді сплави (БВТС) розрізняються за складом твердої складової на декілька груп.

Найбільш поширені:

- Сплави TiC–Ni–Mo (ТН) на основі карбіду титану мають високі експлуатаційні властивості, завдяки дрібнозернистій структурі, високій стабільності карбіду титану і відсутності адгезійного схоплювання з оброблюваним матеріалом.

- Сплави Ti(C, N)–Ni–Mo (КТН) по фізико-механічним властивостям наближаються до сплавів ТК, характеризуються високими окалиностійкістю (у 10—15 разів більшою, ніж у стандартних сплавів мазкі ТК), низькою адгезійною взаємодією з оброблюваним матеріалом, низьким коефіцієнтом тертя по загартованій сталі, високим опором зношуванню в агресивних і абразивних середовищах.

Застосовують безвольфрамові тверді сплави марок ТМ1, ТМ3, ТН-20, ТН-30, КНТ-16.

Сплави ТН і КТН застосовуються для виготовлення ріжучого інструменту при обробці кольорових металів і їх сплавів, вуглецевих і легованих сталей, а також для виготовлення конструкційних деталей насосів для перекачування водних розчинів мінеральних кислот і лугів, морської води, для виготовлення плунжерів насосів і компресорів високого тиску, робочих деталей технологічного оснащення (витяжних штампів, матриць і пуансонів для пресування деталей з металевих порошків, матриць і філь’єр для протяжки чорних і кольорових металів).

- Тверді сплави зі сталевою зв’язкою (феротік, феротитаніт, феротикар). Відмінністю цих сплавів є наявність у зв’язці великої кількості заліза. Твердий розчин титану, що утворюється в процесі спікання, вольфраму, вуглецю, нікелю і інших легуючих елементів в залізі здатний сприймати термообробку.

Випускаються вони під марками «феротік», «феротикар», «феротитаніт» і містять ≈33% карбіду титану і ≈67% зв’язки з вуглецевої, легованої інструментальної або швидкорізальної сталі. Висока кількість сталевої зв’язки дає можливість піддавати такі сплави механічній обробці після відпалу.

Робочі деталі вирубних, витяжних штампів і ріжучий інструмент, виготовлені з цих сплавів, по міцності близькі до сталевих, а по твердості і зносостійкості — до твердосплавних, але для них не властива їх крихкість, схильність до сколювання гострих кромок і деформації в процесі термообробки.

2.3.За способом отримання розрізняють:

Спечені тверді сплави (металокераміка, мінералокераміка і кермети) — композиційні матеріали, отримувані методом порошкової металургії, що складаються з твердої керамічної сполуки, яка цементується металом або сплавом.

Як керамічна сполука найчастіше використовуються карбіди вольфраму або титану, складні карбіди вольфраму і титану (часто також і танталу), карбонітрид титану, рідше — інші карбіди, бориди тощо.

Як в'яжучі (цементуючі) метали зазвичай використовують кобальт, рідше — нікель, його сплав з молібденом або сталь.

Литі тверді сплави — це сплави, що отримують методом плавки і лиття.

Прикладом може служити сплав WC-W2C. До литих твердих сплавів належить велика група сплавів, що їх напилюють або наплавляють на деталі механізмів і машин, котрі зазнають абразивного зношування, ерозії чи корозії.

Сюди належать: стеліти (сплави на кобальтовій основі) ПР-В3К і ПР-В3К-Р, сормайти (твердий сплав на залізній основі) ПР-С27, стелітоподібні (основа Ni) і багато ін. Їх застосовування дає змогу в 2-4 (іноді в 10-20) рази збільшити період служби швидкозношуваних деталей механізмів і машин, у тому числі автомобілів, сільськогосподарської техніки тощо.

Опорний конспект

по темі уроку

«Класифікація спечених твердих сплавів, їх властивості і маркування»

1.Спечені тверді сплави прийнято класифікувати за призначенням, складом та способом отримання.

1.1.За призначенням вони поділяються на три групи:

1.2.За складом тверді сплави діляться на чотири основні групи (залежно від складу твердої тугоплавкої складової):

1.3.За способом отримання розрізняють на дві групи:

2.Властивості спечених твердих сплавів

Тверді сплави мають високу твердість - 87...92HRA і теплостійкість (800...1100°С). Властивості сплавів визначаються головним чином вмістом кобальту. Його збільшення призводить до підвищення міцності, але твердість і зносостійкість при цьому знижуються.

Безвольфрамові сплави мають високі експлуатаційні властивості, завдяки дрібнозернистій структурі, високій стабільності карбіду титану і відсутності адгезійного схоплювання з оброблюваним матеріалом, характеризуються високими окалиностійкістю, низьким коефіцієнтом тертя по загартованій сталі, високим опором зношуванню в агресивних і абразивних середовищах.

3.Маркування спечених твердих сплавів

Сплави WC–Co маркують ВК8, ВК15, ВК25 і т. ін.

Сплави WC–TiC–Co маркують Т15К6, Т30К4 і т. ін..

Сплави WC–TiC–TaC(NbC)–Co маркують ТТ7К12.

Безвольфрамові тверді сплави маркують ТМ1, ТМ3, ТН-20, ТН-30, КНТ-16.

4.Питання на закріплення матеріалу:

1.На які групи поділяють спечені тверді сплави?

2.Як поділяють за призначенням спечені тверді сплави?

3.Як поділяють за складом спечені тверді сплави?

4.Як поділяють за способом отримання спечені тверді сплави?

5.Якими властивостями володіють тверді сплави?

5.Домашнє завдання: вчити матеріал конспекту, підручник М.Г.Чумак, Матеріали та технологія машинобудування, §7.2,стор.105-106

Форма входу
Пошук
Новини сайту
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Прозорро - публічні закупівлі