• Cougar

    Політехнічний ліцей

  • Lions

    Політехнічний ліцей

  • Snowalker

    Політехнічний ліцей

  • Howling

    Політехнічний ліцей

  • Sunbathing

    Політехнічний ліцей

Середа, 17.07.2019, 16:18
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Новини Педпреси
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Деградація молоді: причини та наслідки

З кожним роком дедалі частіше спостерігається наступна сумна картина: діти не хочуть вчитися, їм не цікаво та нудно!

Система освіти дозволяє не повністю зосереджуватися на навчанні, звідки і надлишок вільного часу; щоб було цікаво, тому що вчитися, дізнаватись про щось нове — це здорово. А вашій дитині не цікаво, адже він ніколи не вчився з інтересу, завжди була програма, по якій треба було «опановувати знання і навики».

У садку, коли формується інтерес до пізнання і творчості, він робив на заняттях те, що було визначене вихователем, і лише тоді, коли це було визначено вихователем. А зовсім не то, що хотіла його душа, і що йому було в даний момент цікаво. Можливо, вдома до його інтересів теж не часто прислуховувались: спроба самостійно полагодити телевізор або посмажити яєчню, а тим більше влаштувати майстерню із старого непотребу викликала часто бурхливу незадоволеність або мовчазне засудження батьків.

А головне — він не бачив, як пізнають, як трудяться його тато і мама, він не бачив по-справжньому зосереджених батьків — не телевізором, не читанням детектива або любовного романа, а захоплених пізнаванням нового. Можливо, ваша дитина просто не знає, що трудитися можна з радістю і інтересом. Навіть якщо ви по-справжньому захоплені своєю роботою, на роботі він вас не бачить, а удома ви або з утомленістю і по потребі робите домашні справи, або сидите перед телевізором.

Все менше молоді читає книги, мотивуючи це браком часу чи відсутністю хорошої літератури

Фільми набагато більше приваблюють, ніж сторінки підручника. Краще поспати, відпочити, збагачуючи організм різними хворобами, аніж збагатити новими знаннями. Через те що, молодь навіть не намагається читати, їхній словниковий запас дуже малий і відповідати на питання викладача стає важко. Читання книг - це не марнування часу, а вкладання в нього якогось змісту і сенсу, адже так і проводиться саморозвиток особистості. Така ситуація спонукала до пояснень, які і давали ті, хто цурається книг. Даючи питання молодим оссобам, а саме: Яка роль книги? Яку роль відіграє книга у формуванні особистості? - відповіді були різними. Одні стверджували, що книги  -це пройдений етап, що вже ніколи не повернеться, інші, що читання книг - марнування часу, яке не принесе ніякої користі. З відповідей було помітно, що ці люди і справді неначитані, адже їм було тяжко сформулювати свою відповідь. Мало молоді, яка і справді вважає книгу своїм другом, ставлення інших до таких, як вони кажуть «дивних», вкрай негативне.

Родина тепер не чинить належний вплив на формування культурних цінностей

Бо найбільш переконливим засобом умовляння є особистий приклад батьків. Діти, особливо молодшого віку, часто вживають: «А моя мама сказала», «Так робить мій тато», «Мій тато завжди так робить» і т. ін. Це свідчить про те, що діти передусім насліду­ють своїх батьків. Батьки самі не помічають переконливої сили своїх прикладів на виховання дітей. А діти все враховують: як ставляться один до одного батько й мати, як вони ставляться до сво­їх батьків (до бабусь і дідусів дітей), як ставляться до сусідів, до гостей.

Все це найбільш активно впливає на світогляд дітей, на їх переконання, погляди і стає для них прикла­дом. Діти наслідують від своїх батьків і звички. Можна напевно сказати, що коли самі батьки не миють рук перед їжею, лягають у постіль, не миючи ніг, не користуються носовою хусткою, ніколи не вживають у зверненні один до одного чи до дітей ввічливих слів «Будь ласка», «Дякую» і т. ін., то важко доводити дітям необ­хідність вживання таких слів по відношенню де батьків, товари­шів, а також один до одного. Діти чуйно сприймають найменший фальш у поведінці батьків. Буває так, що батьки зауважують дітям про погане їх ставлен­ня до навчання, лають їх за пропуски уроків, а самі тим часом до­пускають прогули і спізнення на роботу без будь-яких причин. Трапляються випадки, коли батько чи мати з причин побуто­вого характеру не виходять на роботу, а дітям наказують повідомити чи сказати, коли хто спитає, що вони хворі.

Негативний вплив соціальних мереж

Світ соціальної мережі розмиває рамки загальноприйнятих понять: добре/погано, пристойно/непристойно, красиво/вульгарно тощо. Дитяча психіка незахищена перед світом, де здається, що можна все і ніхто про це не дізнається. Спілкуючись з однолітками в неформальній ситуації (тобто поза школою чи гуртком) тільки в соцмережі, дитина не розвивається емоційно. Адже текстові повідомлення позбавлені міміки, жестів, енергетичних імпульсів. Важко визначити, чи людина щира, як вона відреагувала на висловлювання співрозмовника. Спотворюється розуміння дружби, адже в мережі в тебе може бути 300 френдів, та запросити на День народження в реальному світі нікого. Виникає проблема самоідентифікації малого учасника соцмережі, адже в інтернеті можна зробити себе розумним, дотепним, популярним і гарним, а в житті залишатися сірою мишею, нецікавою одноліткам. Батьки не можуть проконтролювати, з ким спілкується дитина, яку інформацію вона отримує. Адже не треба забувати, що в мережі повно педофілів і просто людей не сповна розуму.

Політика комформізму в суспільстві 

Манера життя за "принципом стада"; раз так роблять усі, я також повинен робити це саме так;

Є таке поняття як автосінхронізація. Суть така - якщо в якийсь спільності 5% відсотків здійснюють одночасно певну дію - решту більшість починає повторювати. Теорія так само може називатися доту - Досить загальна теорія управління.

Якщо в мирно пасеться табуні коней налякати 5% особин і «пустити їх у втечу», то весь інший табун зірветься з місця; якщо навіть 5% світлячків випадково синхронно спалахнуть, то тут же буде спалах цілого луки.

Дана особливість проявляється і у людей. Недавно англійські вчені поставили експеримент: у велику, простору залу запросили людей і дали їм завдання «переміщайтеся як вам завгодно». А деяким давали чітко визначене завдання як саме рухатися і коли. Таким чином, було експериментально підтверджено, що 5% людей переміщаються з певною метою можуть змусити всі безліч рухатися в тому ж напрямку.

Для автосінхронізаціі необхідно, щоб безліч якихось об'єктів володіли хоча б частково ідентичним інформаційно-алгоритмічним станом і перебували в умовах, що допускають інформаційний обмін між ними - хоча б безадресний, циркулярний. При цьому швидкодія їх по реакції на проходження інформації, ідентичною для всіх них, має бути достатньо високим.

До речі, подібний експеримент може провести кожен. Досить прийти на концерт з компанією друзів і почати синхронно плескати в ті моменти, коли вам це хочеться і весь зал буде за вами повторювати. Саме через таку манеру життя з’являється загальна необізнаність та звужений спектр можливостей використання отриманих через книги знань - буквально немає з ким обговорити прочитану книгу, нікого не хвилюють якісь філософські теми, начитаність не актуальна при вирішенні звичайних побутових проблем.

Така деградація молоді пояснюється тим, що ідеали, котрі нав'язує нам світ, є неправильними, а молодь - це найбільш нестійка до впливу група населення людей, котра є відзеркаленням усіх подій і явищ нашого соціуму. Тож робіть висновки - які цінності сповідує наша молодь, так і житимемо ми наступні 40-50 років!

Форма входу
Пошук
Новини сайту
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Прозорро - публічні закупівлі